медленно идти

1) gener. hinschleichen (òóäà), hinschleichen

2) colloq. trödeln

argo. Partir au quart de tour

gener. far tre passi in un mattone, far tre passi su un mattone

gener. voetje voor voetje lopen

• šinout

• loudat se

несов

1. πηγαίνω, πάω, μεταβαίνω/ βαδίζω (шагать) / ἔρχομαι (от-куда-л.):

2. (отправляться) ξεκινώ, φεύγω, ἀναχωρώ:

3. (приближаться):

4. (пролегать) ὁδηγώ, διέρχομαι, περνώ / ἐκτείνομαι, ἐξαπλοῦμαι, ἐξαπλώνομαι (простираться):

5. (выходить, выделяться) βγαίνω, τρέχω:

6. (об осадках) πέφτω, πίπτω:

7. (о времени) περνώ:

8. (происходить) γίνομαι, λαμβάνω χώραν, συνεχίζομαι:

9. (поступать) είσέρχομαι, μπαίνω, πηγαίνω:

10. (находить сбыт) πουλιέμαι:

11. (о механизмах) δουλεύω, πηγαίνω:

12. (употребляться) ἀπαιτοῦμαι, χρειάζομαι:

13. (быть к лицу) πηγαίνω, ταιριάζω, ἀρμόζω (προς):

14. (о спектакле, кино и т. п.) παίζομαι:

15. (в игре) παίζω, κάνω κίνηση:

иду, идшь; παρλθ. χρ. шёл, шла, шло; μτχ. παρλθ. χρ. шедший, επιρ. μτχ. идя κ. идучи

ρ.δ.

1. πηγαίνω, πορεύομαι, μεταβαίνω, βαδίζω πεζός•

|| έρχομαι•

|| τρέχω•

|| κινούμαι, κατευθύνομαι•

2. μτφ. μπαίνω (σε υπηρεσία, οργάνωση κ.τ.τ.)• иду в партию μπαίνω στο κόμμα (γίνομαι μέλος του κόμματος)•

3. επιτίθεμαι•

|| εναντιώνομαι, πηγαίνω αντίθετα•

4. εξελίσσομαι, αναπτύσσομαι•

|| (για φυτά) αναπτύσσομαι, βγάζω, κάνω•

5. ακολουθώ, έπομαι, πηγαίνω κοντά.

6. βγαίνω, εξέρχομαι, ρέω, τρέχω•

7. χρησιμοποιούμαι πηγαίνω κάνω•

8. πλησιάζω•

9. δέχομαι είμαι διατεθημένος, κλίνω προς•

|| αβιέμαι, έλκομαι, αρέσκομαι.

10. καταναλώνομαι, πουλιέμαι•

11. χορηγούμαι, δίνομαι•

|| χρειάζομαι, απαιτούμαι•

|| διαδίδομαι•

|| εκτείνομαι, απλώνομαι, ξαπλώνομαι.

12. λειτουργώ, εργάζομαι, δουλεύω•

13. (για βροχή, χιόνι, χαλάζι)•

14. περνώ, διαβαίνω, παρέρχομαι•

15. διεξάγομαι, γίνομαι, λαμβάνω χώραν•

|| (για θέαμα) παίζομαι•

16. χρησιμοποιούμαι, προορίζομαι•

|| ξοδεύομαι, δαπανώμαι•

17. ταιριάζω, αρμόζω•

18. ποδένομαι, χωρώ στο πόδι•

|| μπήγομαι•

19. (για γυναίκα) παντρεύομαι•

20. (στο παιγνίδι) βγαίνω•

|| (χαρτοπ.) είμαι τυχερός, μου έρχεται καλό χαρτί•

21. εισάγομαι•

22. προοδεύω (στην υπηρεσία ή στα μαθήματα)•

23. τραβάω, πηγαίνω, βαδίζω•

24. εκτείνομαι, ξαπλώνομαι•

|| διαδίδομαι (για ήχο, φωνή κ.τ.τ.).

25. (με την πρόθεση «В» σε αιτ. πτ. αποδίδεται με ρήμα που έχει τη σημασία του ουσ.) υτιόκειμαι πηγαίνω•

26. (με την πρόθεση «на» και αιτ. πτ. αποδίδεται με ρήμα που έχει τη σημ. του ουσιαστικού)•

27. επιβεβαιωτική λέξη•

28. έχω σαν περιεχόμενο•

εκφρ.

идти к делу – έχω σχέση, αφορώ•

из головы (ή из ума) не идти – δε μου βγαίνει από το μυαλό, δεν ξεχνώ ούτε στιγμή (ещё) куда ни шло α) έστω, ας είναι, β) προφανώς, μαθές (дело) идёт к чему ή на что η υπόθεση κλίνει (γέρνει) προς•

как дела (идут)? – πως πάνε οι δουλιές;

1) barmaq, kelmek, yürmek, ketmek

идти быстро - çabik (tez) yürmek

идти медленно - yavaş-yavaş ketmek

идти пешком - cayav (yaân) ketmek (yürmek)

идёт на работу - işke kete

идёт с работы - işten kele

поезд идёт в семь часов - tren saat yedide kete

2) (течь) aqmaq, tammaq, tamlamaq, qanamaq (кровоточить)

3) (пролегать) ketmek, keçmek, uzanmaq

дорога идёт вдоль берега реки - yol özen kenarı boyunca kete

4) (об осадках) yağmaq

дождь идёт - yağmur yağa

5) (о времени) keçmek, yürmek

дни идут - künler keçe

6) (быть к лицу) yaraşmaq, kelişmek

это платье ей идёт - bu anter oña yaraşa

7) (о спектакле, фильме и т. п.) qoyulmaq, kösterilmek, ketmek, olmaq

какой фильм идёт сегодня - bugün nasıl film olacaq?

8) (происходить) ketmek, olmaq, yapılmaq, keçmek

в классе идёт занятие - sınıfta ders kete

идти вверх - çıqmaq

идти вниз - tüşmek, eñmek

идти в ногу со временем - zamannen bir adımlamaq

не идти в счёт - esapqa alınmamaq

идти на посадку - eñmek, qonmağa başlamaq

идти ко дну - batmaq

дело идёт к концу - iş bitecekke oşay

1) бармакъ, кельмек, юрьмек, кетмек

идти быстро - чабик (тез) юрьмек

идти медленно - яваш-яваш кетмек

идти пешком - джаяв (яян) кетмек (юрьмек)

идёт на работу - ишке кете

идёт с работы - иштен келе

поезд идёт в семь часов - трен саат едиде кете

2) (течь) акъмакъ, таммакъ, тамламакъ, къанамакъ (кровоточить)

3) (пролегать) кетмек, кечмек, узанмакъ

дорога идёт вдоль берега реки - ёл озен кенары боюнджа кете

4) (об осадках) ягъмакъ

дождь идёт - ягъмур ягъа

5) (о времени) кечмек, юрьмек

дни идут - куньлер кече

6) (быть к лицу) ярашмакъ, келишмек

это платье ей идёт - бу антер онъа яраша

7) (о спектакле, фильме и т. п.) къоюлмакъ, косьтерильмек, кетмек, олмакъ

какой фильм идёт сегодня - бугунь насыл фильм оладжакъ?

8) (происходить) кетмек, олмакъ, япылмакъ, кечмек

в классе идёт занятие - сыныфта дерс кете

идти вверх - чыкъмакъ

идти вниз - тюшмек, энъмек

идти в ногу со временем - заманнен бир адымламакъ

не идти в счёт - эсапкъа алынмамакъ

идти на посадку - энъмек, къонмагъа башламакъ

идти ко дну - батмакъ

дело идёт к концу - иш битеджекке ошай

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

slug (нежиться, идти с трудом, сильно бить, сильно ударять, бить кулаком)

trudge (устало тащиться, идти с трудом)

limp (хромать, прихрамывать, добрести, идти с трудом, двигаться медленно)

1) General subject: march in slow time

2) Jargon: mosey, mosey along

3) Makarov: go slow, go slowly

gener. andar a cernidillo

phras. faire en quatorze jours quinze lieues